Поезія Володимира Нагорняка

Опубліковано admin у Пн, 12/21/2009 - 17:56.

ГАК, ГРАК ТА ГРАЧИХА
Сів на гак грак.
Не страшно граку
Сидить на гаку,
А грачиха
Ходить тихо.
Не хоче, як грак,
Сідати на гак…
- Не хоче?
- Ні, не хоче!
Запам’ятай, хлопче:
На гак сів грак.
Не страшно граку
Сидіть на гаку,
А грачиха…

РІДНЯ
Горобець – молодець
Ходив до синички.
Горобець-молодець
Носив їй пшеничку.
Бо синичка – то сестричка,
Й горобчиха – мати
Говорила сину: «Треба
Рідню поважати!»

ВОВК, КОЗА, КАПУСТА
У кімнаті Петрик сам,
Сам – і все в порядку.
Татко вийшов, але дав
Петрику загадку:
- Човен ось, - намалював, -
Річка у тривозі;
Перевізник ти; щоб знав:
Ти - на перевозі.
В тебе що? Не густо:
Вовк, коза й капуста.
Як загадочка? – не мед…
- Відгадай – велосипед!
Перевозить по одному…-
І пішов на тому.
- Голова не хрусне?
Думка ж, наче гість..
З’їсть коза капусту,
А козу – вовк з’їсть…
Рейсом першим же козу
На той берег відвезу.
Потім вовк… приїду в гості
Позбирать козячі кості …
Ні, візьму тоді капусту..
З’їсть коза… Приїду – пусто…
О, загадочка - не мед!
А який велосипед?
Хто загадку Петі
Цю ось відгадає,
На велосипеді
Того покатає.

ВЕДМЕЖА КОЛИСКОВА
Прибрав барліг
І спати ліг
Натруджений ведмідь;
І Ведмедиха
Ведмедику: «Т-ш-ш-! тихо!..»
Малий продовжував ревіть.
Піднявсь Ведмідь;
І ліг, не злився –
Малий спинився;
І все замовкло;
А тут не мокро,
І затішно, і тепло,
Й надворі смеркло –
То ж спіть, ну, спіть!
Як сам Ведмідь,
Ведмедик як,
Як Ведмедиха…
- Тш-ш… Тихом»

ЇЖАК-ПЕРШОКЛАСНИК
Це було, приблизно так:
Як на дріжджах, ріс Їжак;
Виріс десь у п’ять разів,
Бо все їв та їв, та їв;
Виріс, наче Дикобраз.
І в один прекрасний час
Захотів у перший клас.
Каже: «Якось не з руки
Вчиться там, де їжачки,
Ця малеча…В перший клас,
Де учився дикобраз!
Ось вам раз.

В школу на краю села
Мама сина повела:
Захотів малий Їжак,
А для мами – тільки так
Стрів учитель-Дикобраз:
«Зрозумійте, без образ,
Рано вам у перший клас;
Дикобразику ти мій,
Трішки вирости зумій!
Зрозумійте ці слова…
Захотілося…Бува…»
Ось вам два.

«Як же так, ну, як же так?!» -
Йде і плаче наш Їжак,
Але чула ті слова
Прерозумная Сова,
Що все знати успіва…
І Сова сказала так:
«Ти Їжак чи не Їжак?!
І матуся, глянь, яка –
Все синочку потака…
Ще мале, щоб не з руки!
Йди, де вчаться їжачки!»
Ось вам три.

Опубліковано admin у Пн, 12/21/2009 - 17:56.